Дистанційне навчання 24.03.2023
Урок 2
Гр. 21 (2 гр.)
Технології
Складання та оформлення бізнес-плану
Завдання: Продовжуємо складання та оформлення бізнес-плану своєї майбутньої справи.
Урок 3
Гр. 13
Технології
Контроль якості виробу. Догляд та збереження
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Домашнє завдання: Провести контроль якості виробу
Урок 5
Гр. 29 (1 гр.)
Технології
Матеріали та інструменти для виготовлення листівок. Технології виготовлення листівок.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Домашнє завдання: Зробити опорний конспект та відповісти на наступні питання
Урок 6
Гр. 29
Громадянська освіта
Учасники ринку праці: роботодавці та наймані працівники. Поняття професії та спеціальності. Заробітна плата як дохід найманого працівника
Завдання: Ознайомитися з матеріалом та виконати практичне заняття "Аналіз пошуку роботи на ринку праці та складання резюме".
Майже все, що нас оточує, є результатом людської праці. Це і піраміди Стародавнього Єгипту, й останні моделі електроніки, і свіжоспечений хліб, твори мистецтва й досягнення науки тощо. Людська праця — це свідома цілеспрямована діяльність людини, докладання нею певних зусиль, спрямованих на здобуття бажаного результату і задоволення певних потреб, перетворення природних ресурсів на блага. Праця допомагає розкритися потенціалу кожної людини, досягати цілей. Праця є одним з факторів виробництва, що забезпечує створення матеріальних і духовних благ.
На рикну праці підприємці купують, а домогосподарства продають товар, який називається «робоча сила» — здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності. Виникнення ринку робочої сили пов’язане з існуванням вільної конкуренції, а також вільної праці, коли людина може в будь-який момент звільнитися. На ринку робочої сили відбувається працевлаштування, він забезпечує ефективне використання трудових ресурсів.
Питання для обміркування
Уявіть, що станеться з ринком праці, якщо не буде виконуватися одна або декілька з вищезазначених умов. До яких наслідків це призведе? Відповідь аргументуйте.
Суб’єктами (учасниками) ринку праці виступають роботодавці, які винаймають робочу силу, та наймані працівники, які її продають. Роботодавцями виступають різноманітні підприємства, громадські організації, державні установи, окремі особи тощо, які мають потребу й використовують найману працю, а найманими працівниками — вільні громадяни, здатні виконувати суспільно корисну роботу, що пропонують власну робочу силу.
Важлива роль на ринку праці належить державі. По-перше, держава виступає як роботодавець, винаймаючи працівників для державних установ і підприємств. Так, у 2017 р. в Україні налічувалося понад 200 тис. державних службовців. По-друге, держава виконує на ринку такі функції:
регуляторну — встановлює правила гри для працівників і працедавців, визначаючи рівень мінімальної зарплати, забезпечуючи соціальні гарантії працівників, установлюючи тривалість робочого дня тощо;
забезпечення нормативно-правової бази функціонування ринку праці та контроль за дотриманням законодавства;
розвиток внутрішнього ринку, забезпечення платоспроможності населення;
формування системи соціального захисту;
підтримка розвитку професійних спілок.
Як же на практиці відбувається процес працевлаштування? Зазвичай на достатньо великих підприємствах існує кадрова служба, яка відповідає за забезпечення підприємства робочою силою. Основними її функціями є визначення потреби в кадрах, прийом на роботу та звільнення, підготовка й перепідготовка тощо. У випадку маленьких підприємств ці функції може виконувати просто окрема особа, а іноді й сам підприємець. Прийом на роботу передбачає пошук відповідного кандидата та оформлення кандидата на роботу. Цей процес відбувається у двох напрямах: роботодавці вирішують, чи задовольняє кандидат їхні вимоги й чи запропонувати йому посаду, а кандидат вирішує, чи погодитись йому на дану роботу, якщо її запропонують.
Між працівниками і працедавцями виникають як взаємні зобов’язання, так і взаємна відповідальність. Працедавці зобов’язані створити належні й безпечні умови праці, своєчасно сплачувати заробітну платню, а від працівників очікується сумлінна праця, дотримання трудового розпорядку.
Для того щоб займати певну посаду, працівникові необхідно мати професійну придатність, тобто сукупність знань, умінь, навичок, особистих якостей, необхідних для виконання відповідних посадових завдань, володіти професією і кваліфікацією. Професія — це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у процесі спеціальної підготовки. Перші професії виникають на певному етапі розвитку людства, коли людина вже не могла сама виробляти все необхідне для свого життя. З виникненням централізованої держави правителі починають потребувати управлінців для ведення справ та військових для оборони, і кількість професій зростає. В епоху індустріалізації зростає кількість робітничих професій. Завдяки науково-технічному прогресу починають розвиватися професії сфери послуг, професії, пов’язані з поширенням масової інформації, тощо.
Бюро корисної інформації
Футурист Томас Фрей прогнозує, що до 2030 р. 2 млрд робочих місць більше не існуватимуть. Це приблизно половина всіх робочих місць на планеті. частково це пов’язано з автоматизацією, а також з іншими технологічними досягненнями. У 2013 р. два дослідники з Оксфорда Карл Бенедикт Фрей і Майкл Осборн опублікували дослідження «Майбутнє зайнятості», у якому визначили, які професії автоматизуються протягом 20 років. За прогнозами дослідників, близько 47 % спеціальностей виконуватимуться машинами. З імовірністю в 99 % відсотків до 2033 р. зникне необхідність у телемаркетологах, страхових агентах, швачках, годинникарях, вантажниках, податкових консультантах, операторах обробки даних, бібліотекарях, брокерах і кредитних фахівцях. З 98 % ймовірністю до 2033 р. не буде спортивних суддів і рефері, касирів, пакувальників, фрезерувальників, екзаменаторів, слідчих, бухгалтерів й аудиторів. Також не буде офіціантів, водіїв автобусів й охоронців. Однак за деякі спеціальності не варто переживати. Навряд чи можна замінити археолога, хірурга чи психолога комп’ютерним алгоритмом.
Джерело: https://espreso.tv/article/2017/07/13/robota_maybutnogo
Прокоментуйте наведені дані. Чи погоджуєтеся ви з таким прогнозом? На вашу думку, до чого може призвести зникнення певних професій, і який вихід із даної ситуації ви бачите? Які професії будуть розвиватися й чому?
На сучасному етапі інформатизація й комп’ютеризація суспільства ставлять вимоги до розвитку професій, пов’язаних з обслуговуванням комп’ютерів, розробкою програмного забезпечення, аналізом даних тощо.
З внутрішньо-професійним поділом праці пов’язана спеціальність (фах). Наприклад, професія вчителя включає такі спеціальності, як вчитель історії, вчитель математики тощо. Працюючи за спеціальністю, людина оволодіває новими знаннями й навичками, підвищує свою кваліфікацію. Кваліфікація — це сукупність професійних знань, умінь та практичних навичок. Що вищою є кваліфікація працівника, то кращими будуть умови, на які він може розраховувати при укладанні трудового договору. Вищу кваліфікацію можна здобути завдяки досвіду роботи на певній посаді, навчаючись на різноманітних курсах, семінарах, тренінгах чи майстер-класах. Часто підвищенням кваліфікації персоналу займається кадрова служба підприємства.
Оцінкою праці є заробітна плата. Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» дає таке визначення: заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. На конкурентному ринку праці заробітна плата визначається попитом і пропозицією робочої сили. Важливу роль у встановленні попиту на робочу силу визначає рівень технічної оснащеності підприємства: заробітна плата найманих працівників буде порівнюватися з витратами на придбання відповідного оснащення, і в деяких випадках підприємцю буде вигідніше модернізувати технічне оснащення, аніж приймати на роботу додаткових працівників. У цілому, на формування пропозиції робочої сили на ринку впливає багато чинників: демографічні чинники, тобто склад населення, переважання в ньому різних вікових груп, система підготовки й перепідготовки кадрів, доступ до професійно-технічної та вищої освіти, а також освіти впродовж життя. Таким чином, на конкурентному ринку робочої сили заробітна плата визначається співвідношенням попиту і пропозиції товару й робочої сили тощо. Держава встановлює та гарантує найманим працівникам мінімальний рівень заробітної плати.
На умови оплати праці впливає також система оплати, яка застосовується — погодинна, коли працівник отримує платню залежно від відпрацьованих годин, або відрядна, коли до уваги береться вироблений продукт. На заробітну плату найманого працівника впливає досвід, кваліфікація, освіта, що визначають якість праці, яку він може виконувати. У деяких випадках на оплату впливає унікальність здібностей працівника, наприклад, у випадку гравців футбольного клубу вищої ліги.
Яскрава особистість
Неймар да Сілва Сантус ЖУНІОР — бразильський футболіст 1992 р.н. Нападник збірної Бразилії та французького «Парі Сен-Жермен». Рекордсмен футбольного трансферного ринку — €222 млн. Бізнесові масмедіа підрахували, що реальна вартість контракту є значно вищою за 222 млн:
нетто-сума €222 млн за сам контракт з урахуванням ПДВ виростає до €268 млн брутто;
щорічна платня футболісту €30 млн з урахуванням французького ПДВ на високі прибутки обійдеться клубу в €90 млн. Це за п’ятирічний термін дії контракту дорівнює €450 млн;
З урахуванням платні юристам, загальна сума контракту виростає до €800 млн.
Чому, на вашу думку, цей футболіст отримує таку високу платню? Яким чином він може сприяти тому, що його роботодавці отримають відповідний прибуток? Чи знаєте ви ще подібні ситуації, але в інших сферах?
Стаття 24 Конституції України наголошує на рівноправності чоловіків і жінок, яка забезпечується: «наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей [...] у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок [...]; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством». Незважаючи на це, за даними Держстату, чоловіки в Україні заробляють набагато більше жінок.
Ідеї для дослідження
За даними Державної служби статистики, в Україні за січень-вересень 2017 року середньомісячна заробітна плата чоловіків перевищила заробітну плату жінок на 29 %. За 9 місяців середньомісячна зарплата штатного працівника-чоловіка в Україні становила 8271 грн, тоді як середньомісячна зарплата штатного працівниці-жінки становила 6414 грн. Згідно з повідомленням, найбільш високі зарплати в Україні — у сфері фінансової та страхової діяльності. Там чоловіки заробляють в середньому 17 207 грн, а жінки — 11 220 грн. Найнижчий рівень зарплат у чоловіків, які працюють у сфері охорони здоров’я — там за 9 місяців середньомісячна зарплата штатного працівника становила 5509 грн. Для жінок найбільш низький рівень зарплат зафіксовано у сфері тимчасового розміщення та організації харчування, де середньомісячна заробітна плата становила за січень-вересень 4785 грн.
За матеріалами сайту УНІАН, unian.ua
Проаналізуйте наведені статистичні дані. Про що вони свідчать? Обговоріть, чому така різниця в оплаті праці чоловіків і жінок і про що свідчить цей факт. Запропонуйте коло ідей, як вирішити описану проблему.
Явище нерівності соціальних позицій і життєвих шансів жінок і чоловіків на ринку праці називають гендерною сегрегацією. Вона проявляється в тому, що в низькооплачуваних професіях та побутових справах переважають жінки, у посадовій ієрархії більшість керівних посад розподілені нерівномірно і їх обіймають чоловіки. Тобто існує розподіл професій на «чоловічі» й «жіночі». Гендерна сегрегація часто набуває форми так званої скляної стелі: досягнувши певного рівня, жінка не може просунутися вище нібито із суто об’єктивних причин, неначе її тримає прозора скляна стеля, яку неможливо побачити неозброєним оком. Інколи говорять про «липку підлогу», тобто ситуацію, коли жінки довше затримуються на початкових рівнях професійної кар’єри, ніж чоловіки. Це дозволяє чоловікам швидше здобути необхідний досвід і швидше отримати керівні посади. Така ситуація свідчить про недовикористання значного суспільного потенціалу жіночої праці.
Отже, на порядку денному стоїть питання реалізації норм українського законодавства, яке поки лише формально проголошує рівність чоловіків і жінок в усіх сферах суспільного життя. Такі заходи можуть включати економічні методи державного регулювання, розвиток системи дитячих садочків, сприяння подоланню суспільних стереотипів про чоловічі й жіночі ролі, наприклад, заохочення чоловіків брати відпустки по догляду за дитиною тощо.
Питання для обміркування
Обговоріть, які ще заходи можна здійснити, щоб вони сприяли рівним можливостям самореалізації чоловіків і жінок в економічній сфері життя.
Згідно з класифікацією Міжнародної організації праці (МОП), усе населення поділяється на три групи: зайнятих, безробітних та незайнятих. Зайняті — це ті люди, що мають роботу, безробітні — ті, хто не має роботи, але активно її шукає, а незайняті — люди, які не мають роботи й не шукають її. У суспільстві завжди існує певний рівень безробіття, який вважається природнім. Безробіття також виникає через недостатню забезпеченість працездатного населення можливістю працювати й отримувати дохід. Це перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Це пов’язано з тим, що завжди існує певна кількість людей, які активно шукають роботу і яким потрібен певний час для переходу на нову роботу або отримання перепідготовки. Водночас, коли економіка не в стані забезпечити робочими місцями всіх, хто хоче й може працювати, суспільство недоотримує необхідний продукт. Це заважає розвитку суспільства, воно втрачає потенційні можливості.
Безробіття має різні наслідки для різних груп населення. Зазвичай воно нижче серед керівних кадрів і вище серед некваліфікованих робітників. Це не дивно, адже підприємства намагаються утримати тих працівників, у підготовку яких було вкладено багато часу й ресурсів. Найвразливішими категоріями з огляду безробіття залишається молодь і люди з особливими потребами.
Питання для обміркування
На вашу думку, з якими перешкодами стикаються люди з інвалідністю на ринку праці? Як можна забезпечити їм рівні можливості в реалізації свого права на працю?
Із цією метою в Україні працює Державна служба зайнятості — централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. В Україні набули також поширення численні комерційні служби працевлаштування, а також різноманітні неурядові організації, які допомагають працевлаштуватися окремим категоріям громадян, наприклад, особам з особливими потребами тощо.
Економічні наслідки безробіття включають недовироблену продукцію, зменшення податкових надходжень до бюджету, а також збільшення навантаження на державний бюджет через необхідність соціальної допомоги безробітним. Водночас безробіття несе і соціальні наслідки, зокрема зниження рівня споживання, доходу домогосподарства. Тривале безробіття й погіршення матеріального стану можуть призводити до депресії, стресу, підриву здоров’я, розпаду сімей. Неспроможність знайти легальні джерела прибутку штовхає деяких людей на шлях злочинності. Отже, державі необхідно знаходити шляхи пом’якшення наслідків безробіття, допомозі у працевлаштуванні та перепідготовці безробітних.
Практичне заняття "Попит на ринку праці і написання резюме" (naurok.com.ua)
Майже все, що нас оточує, є результатом людської праці. Це і піраміди Стародавнього Єгипту, й останні моделі електроніки, і свіжоспечений хліб, твори мистецтва й досягнення науки тощо. Людська праця — це свідома цілеспрямована діяльність людини, докладання нею певних зусиль, спрямованих на здобуття бажаного результату і задоволення певних потреб, перетворення природних ресурсів на блага. Праця допомагає розкритися потенціалу кожної людини, досягати цілей. Праця є одним з факторів виробництва, що забезпечує створення матеріальних і духовних благ.
На рикну праці підприємці купують, а домогосподарства продають товар, який називається «робоча сила» — здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності. Виникнення ринку робочої сили пов’язане з існуванням вільної конкуренції, а також вільної праці, коли людина може в будь-який момент звільнитися. На ринку робочої сили відбувається працевлаштування, він забезпечує ефективне використання трудових ресурсів.
Питання для обміркування
Уявіть, що станеться з ринком праці, якщо не буде виконуватися одна або декілька з вищезазначених умов. До яких наслідків це призведе? Відповідь аргументуйте.
Суб’єктами (учасниками) ринку праці виступають роботодавці, які винаймають робочу силу, та наймані працівники, які її продають. Роботодавцями виступають різноманітні підприємства, громадські організації, державні установи, окремі особи тощо, які мають потребу й використовують найману працю, а найманими працівниками — вільні громадяни, здатні виконувати суспільно корисну роботу, що пропонують власну робочу силу.
Важлива роль на ринку праці належить державі. По-перше, держава виступає як роботодавець, винаймаючи працівників для державних установ і підприємств. Так, у 2017 р. в Україні налічувалося понад 200 тис. державних службовців. По-друге, держава виконує на ринку такі функції:
регуляторну — встановлює правила гри для працівників і працедавців, визначаючи рівень мінімальної зарплати, забезпечуючи соціальні гарантії працівників, установлюючи тривалість робочого дня тощо;
забезпечення нормативно-правової бази функціонування ринку праці та контроль за дотриманням законодавства;
розвиток внутрішнього ринку, забезпечення платоспроможності населення;
формування системи соціального захисту;
підтримка розвитку професійних спілок.
Як же на практиці відбувається процес працевлаштування? Зазвичай на достатньо великих підприємствах існує кадрова служба, яка відповідає за забезпечення підприємства робочою силою. Основними її функціями є визначення потреби в кадрах, прийом на роботу та звільнення, підготовка й перепідготовка тощо. У випадку маленьких підприємств ці функції може виконувати просто окрема особа, а іноді й сам підприємець. Прийом на роботу передбачає пошук відповідного кандидата та оформлення кандидата на роботу. Цей процес відбувається у двох напрямах: роботодавці вирішують, чи задовольняє кандидат їхні вимоги й чи запропонувати йому посаду, а кандидат вирішує, чи погодитись йому на дану роботу, якщо її запропонують.
Між працівниками і працедавцями виникають як взаємні зобов’язання, так і взаємна відповідальність. Працедавці зобов’язані створити належні й безпечні умови праці, своєчасно сплачувати заробітну платню, а від працівників очікується сумлінна праця, дотримання трудового розпорядку.
Для того щоб займати певну посаду, працівникові необхідно мати професійну придатність, тобто сукупність знань, умінь, навичок, особистих якостей, необхідних для виконання відповідних посадових завдань, володіти професією і кваліфікацією. Професія — це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у процесі спеціальної підготовки. Перші професії виникають на певному етапі розвитку людства, коли людина вже не могла сама виробляти все необхідне для свого життя. З виникненням централізованої держави правителі починають потребувати управлінців для ведення справ та військових для оборони, і кількість професій зростає. В епоху індустріалізації зростає кількість робітничих професій. Завдяки науково-технічному прогресу починають розвиватися професії сфери послуг, професії, пов’язані з поширенням масової інформації, тощо.
Бюро корисної інформації
Футурист Томас Фрей прогнозує, що до 2030 р. 2 млрд робочих місць більше не існуватимуть. Це приблизно половина всіх робочих місць на планеті. частково це пов’язано з автоматизацією, а також з іншими технологічними досягненнями. У 2013 р. два дослідники з Оксфорда Карл Бенедикт Фрей і Майкл Осборн опублікували дослідження «Майбутнє зайнятості», у якому визначили, які професії автоматизуються протягом 20 років. За прогнозами дослідників, близько 47 % спеціальностей виконуватимуться машинами. З імовірністю в 99 % відсотків до 2033 р. зникне необхідність у телемаркетологах, страхових агентах, швачках, годинникарях, вантажниках, податкових консультантах, операторах обробки даних, бібліотекарях, брокерах і кредитних фахівцях. З 98 % ймовірністю до 2033 р. не буде спортивних суддів і рефері, касирів, пакувальників, фрезерувальників, екзаменаторів, слідчих, бухгалтерів й аудиторів. Також не буде офіціантів, водіїв автобусів й охоронців. Однак за деякі спеціальності не варто переживати. Навряд чи можна замінити археолога, хірурга чи психолога комп’ютерним алгоритмом.
Джерело: https://espreso.tv/article/2017/07/13/robota_maybutnogo
Прокоментуйте наведені дані. Чи погоджуєтеся ви з таким прогнозом? На вашу думку, до чого може призвести зникнення певних професій, і який вихід із даної ситуації ви бачите? Які професії будуть розвиватися й чому?
На сучасному етапі інформатизація й комп’ютеризація суспільства ставлять вимоги до розвитку професій, пов’язаних з обслуговуванням комп’ютерів, розробкою програмного забезпечення, аналізом даних тощо.
З внутрішньо-професійним поділом праці пов’язана спеціальність (фах). Наприклад, професія вчителя включає такі спеціальності, як вчитель історії, вчитель математики тощо. Працюючи за спеціальністю, людина оволодіває новими знаннями й навичками, підвищує свою кваліфікацію. Кваліфікація — це сукупність професійних знань, умінь та практичних навичок. Що вищою є кваліфікація працівника, то кращими будуть умови, на які він може розраховувати при укладанні трудового договору. Вищу кваліфікацію можна здобути завдяки досвіду роботи на певній посаді, навчаючись на різноманітних курсах, семінарах, тренінгах чи майстер-класах. Часто підвищенням кваліфікації персоналу займається кадрова служба підприємства.
Оцінкою праці є заробітна плата. Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» дає таке визначення: заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. На конкурентному ринку праці заробітна плата визначається попитом і пропозицією робочої сили. Важливу роль у встановленні попиту на робочу силу визначає рівень технічної оснащеності підприємства: заробітна плата найманих працівників буде порівнюватися з витратами на придбання відповідного оснащення, і в деяких випадках підприємцю буде вигідніше модернізувати технічне оснащення, аніж приймати на роботу додаткових працівників. У цілому, на формування пропозиції робочої сили на ринку впливає багато чинників: демографічні чинники, тобто склад населення, переважання в ньому різних вікових груп, система підготовки й перепідготовки кадрів, доступ до професійно-технічної та вищої освіти, а також освіти впродовж життя. Таким чином, на конкурентному ринку робочої сили заробітна плата визначається співвідношенням попиту і пропозиції товару й робочої сили тощо. Держава встановлює та гарантує найманим працівникам мінімальний рівень заробітної плати.
На умови оплати праці впливає також система оплати, яка застосовується — погодинна, коли працівник отримує платню залежно від відпрацьованих годин, або відрядна, коли до уваги береться вироблений продукт. На заробітну плату найманого працівника впливає досвід, кваліфікація, освіта, що визначають якість праці, яку він може виконувати. У деяких випадках на оплату впливає унікальність здібностей працівника, наприклад, у випадку гравців футбольного клубу вищої ліги.
Яскрава особистість
Неймар да Сілва Сантус ЖУНІОР — бразильський футболіст 1992 р.н. Нападник збірної Бразилії та французького «Парі Сен-Жермен». Рекордсмен футбольного трансферного ринку — €222 млн. Бізнесові масмедіа підрахували, що реальна вартість контракту є значно вищою за 222 млн:
нетто-сума €222 млн за сам контракт з урахуванням ПДВ виростає до €268 млн брутто;
щорічна платня футболісту €30 млн з урахуванням французького ПДВ на високі прибутки обійдеться клубу в €90 млн. Це за п’ятирічний термін дії контракту дорівнює €450 млн;
З урахуванням платні юристам, загальна сума контракту виростає до €800 млн.
Чому, на вашу думку, цей футболіст отримує таку високу платню? Яким чином він може сприяти тому, що його роботодавці отримають відповідний прибуток? Чи знаєте ви ще подібні ситуації, але в інших сферах?
Стаття 24 Конституції України наголошує на рівноправності чоловіків і жінок, яка забезпечується: «наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей [...] у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок [...]; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством». Незважаючи на це, за даними Держстату, чоловіки в Україні заробляють набагато більше жінок.
Ідеї для дослідження
За даними Державної служби статистики, в Україні за січень-вересень 2017 року середньомісячна заробітна плата чоловіків перевищила заробітну плату жінок на 29 %. За 9 місяців середньомісячна зарплата штатного працівника-чоловіка в Україні становила 8271 грн, тоді як середньомісячна зарплата штатного працівниці-жінки становила 6414 грн. Згідно з повідомленням, найбільш високі зарплати в Україні — у сфері фінансової та страхової діяльності. Там чоловіки заробляють в середньому 17 207 грн, а жінки — 11 220 грн. Найнижчий рівень зарплат у чоловіків, які працюють у сфері охорони здоров’я — там за 9 місяців середньомісячна зарплата штатного працівника становила 5509 грн. Для жінок найбільш низький рівень зарплат зафіксовано у сфері тимчасового розміщення та організації харчування, де середньомісячна заробітна плата становила за січень-вересень 4785 грн.
За матеріалами сайту УНІАН, unian.ua
Проаналізуйте наведені статистичні дані. Про що вони свідчать? Обговоріть, чому така різниця в оплаті праці чоловіків і жінок і про що свідчить цей факт. Запропонуйте коло ідей, як вирішити описану проблему.
Явище нерівності соціальних позицій і життєвих шансів жінок і чоловіків на ринку праці називають гендерною сегрегацією. Вона проявляється в тому, що в низькооплачуваних професіях та побутових справах переважають жінки, у посадовій ієрархії більшість керівних посад розподілені нерівномірно і їх обіймають чоловіки. Тобто існує розподіл професій на «чоловічі» й «жіночі». Гендерна сегрегація часто набуває форми так званої скляної стелі: досягнувши певного рівня, жінка не може просунутися вище нібито із суто об’єктивних причин, неначе її тримає прозора скляна стеля, яку неможливо побачити неозброєним оком. Інколи говорять про «липку підлогу», тобто ситуацію, коли жінки довше затримуються на початкових рівнях професійної кар’єри, ніж чоловіки. Це дозволяє чоловікам швидше здобути необхідний досвід і швидше отримати керівні посади. Така ситуація свідчить про недовикористання значного суспільного потенціалу жіночої праці.
Отже, на порядку денному стоїть питання реалізації норм українського законодавства, яке поки лише формально проголошує рівність чоловіків і жінок в усіх сферах суспільного життя. Такі заходи можуть включати економічні методи державного регулювання, розвиток системи дитячих садочків, сприяння подоланню суспільних стереотипів про чоловічі й жіночі ролі, наприклад, заохочення чоловіків брати відпустки по догляду за дитиною тощо.
Питання для обміркування
Обговоріть, які ще заходи можна здійснити, щоб вони сприяли рівним можливостям самореалізації чоловіків і жінок в економічній сфері життя.
Згідно з класифікацією Міжнародної організації праці (МОП), усе населення поділяється на три групи: зайнятих, безробітних та незайнятих. Зайняті — це ті люди, що мають роботу, безробітні — ті, хто не має роботи, але активно її шукає, а незайняті — люди, які не мають роботи й не шукають її. У суспільстві завжди існує певний рівень безробіття, який вважається природнім. Безробіття також виникає через недостатню забезпеченість працездатного населення можливістю працювати й отримувати дохід. Це перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Це пов’язано з тим, що завжди існує певна кількість людей, які активно шукають роботу і яким потрібен певний час для переходу на нову роботу або отримання перепідготовки. Водночас, коли економіка не в стані забезпечити робочими місцями всіх, хто хоче й може працювати, суспільство недоотримує необхідний продукт. Це заважає розвитку суспільства, воно втрачає потенційні можливості.
Безробіття має різні наслідки для різних груп населення. Зазвичай воно нижче серед керівних кадрів і вище серед некваліфікованих робітників. Це не дивно, адже підприємства намагаються утримати тих працівників, у підготовку яких було вкладено багато часу й ресурсів. Найвразливішими категоріями з огляду безробіття залишається молодь і люди з особливими потребами.
Питання для обміркування
На вашу думку, з якими перешкодами стикаються люди з інвалідністю на ринку праці? Як можна забезпечити їм рівні можливості в реалізації свого права на працю?
Із цією метою в Україні працює Державна служба зайнятості — централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. В Україні набули також поширення численні комерційні служби працевлаштування, а також різноманітні неурядові організації, які допомагають працевлаштуватися окремим категоріям громадян, наприклад, особам з особливими потребами тощо.
Економічні наслідки безробіття включають недовироблену продукцію, зменшення податкових надходжень до бюджету, а також збільшення навантаження на державний бюджет через необхідність соціальної допомоги безробітним. Водночас безробіття несе і соціальні наслідки, зокрема зниження рівня споживання, доходу домогосподарства. Тривале безробіття й погіршення матеріального стану можуть призводити до депресії, стресу, підриву здоров’я, розпаду сімей. Неспроможність знайти легальні джерела прибутку штовхає деяких людей на шлях злочинності. Отже, державі необхідно знаходити шляхи пом’якшення наслідків безробіття, допомозі у працевлаштуванні та перепідготовці безробітних.
Практичне заняття "Попит на ринку праці і написання резюме" (naurok.com.ua)
Коментарі
Дописати коментар