Дистанційне навчання 25.01.2023
Урок 1
Гр. 19
Громадянська освіта
Законодавча, виконавча та судова влада в демократичних країнах. Принципи виборчого права. Єтапи виборчого процесу.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Теорія поділу влади передбачає наявність трьох незалежних гілок державної влади. Між ними існує механізм стримувань і противаг, який забезпечує неможливість надмірної концентрації влади в одних руках або в одному із владних інститутів.
Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті (Верховній Раді, Державній Думі, Конгресі, Сеймі, Фолькетинзі, Альтинзі та ін.) державна влада, що має виключне право приймати закони.
Назва гілки влади "законодавча" не означає, що, крім основної законодавчої діяльності представницькі органи не здійснюють ніякої іншої діяльності.
Не менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет країни.
Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву - Ради або Кабінети міністрів.
Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй.
Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.
Судова влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури.
Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом. Він не повинен залежати від суб'єктивного впливу законодавчої або представницької влади.
Теорія поділу влади передбачає наявність трьох незалежних гілок державної влади. Між ними існує механізм стримувань і противаг, який забезпечує неможливість надмірної концентрації влади в одних руках або в одному із владних інститутів.
Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті (Верховній Раді, Державній Думі, Конгресі, Сеймі, Фолькетинзі, Альтинзі та ін.) державна влада, що має виключне право приймати закони.
Назва гілки влади "законодавча" не означає, що, крім основної законодавчої діяльності представницькі органи не здійснюють ніякої іншої діяльності.
Не менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет країни.
Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву - Ради або Кабінети міністрів.
Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй.
Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.
Судова влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури.
Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом. Він не повинен залежати від суб'єктивного впливу законодавчої або представницької влади.
Домашнє завдання: Скласти опорний конспект. Фото-звіт скинути у Viber.
Урок 2
Гр. 14
Громадянська освіта
Роль громадянина у демократизації суспільства. Демократичний громадянин. Культура громадянськосьті.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Участь у житті суспільства — це, насамперед, соціальна діяльність, яка забезпечує життєздатність суспільства, сприяє розвиткові його потенціалу. Перший досвід особистість отримує в сім’ї. Ваня виконує елементарні доручення, здобуває навички співпраці та допомоги іншим. У школі особистість дістає перші навички участі у шкільному самоврядуванні. Учень чи учениця виступає в ролі лідера класу, відстоює інтереси класу та школи, виносить практичні пропозиції. В межах школи і в позаурочний час також здобуваються навички волонтерської діяльності. Беручи участь у дитячих громадських організаціях, особистість переймається колективними проблемами, спільними інтересами, що об’єднують дітей, учиться вирішувати колективні справи, отримує перші уроки здорової конкуренції та солідарності. Участь у дорослому житті — це різностороння діяльність громадянина, яка доповнює життєдіяльність суспільства в цілому. Один громадянин може бути залученим до участі в кількох громадських об’єднаннях чи організаціях, бути активним членом політичної партії, бути кваліфікованим працівником тощо.
До традиційних форм громадської участі належать:
регулярна участь у виборах;
активна участь у діяльності громадських організацій, що опікуються проблемами спільноти;
активна діяльність у розв’язанні соціально значущих проблем;
контакти з представниками місцевих органів влади щодо конкретної проблеми;
меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій.
Активна участь переростає у громадське залучення, громадянську активність і громадянську позицію. Активна громадянська позиція — усвідомлено обрана людиною життєва позиція, що базується на громадянських цінностях та спрямована на ідеали демократичного суспільства.
Це готовність людини свідомо брати участь у суспільно-політичному житті, виконувати громадянські обов’язки, нести громадянську відповідальність, розуміти свої права та можливості й користуватися ними, проявляти патріотичну відданість Батьківщині, готовність до її захисту та активної діяльності в її політичних процесах.
Ставлення людини до влади, критичні вимоги до неї, сприйняття влади не як предмету боротьби й завоювання, а як об’єкту впливу з приводу захисту інтересів і прав громадян, є культурою громадянськості. Культура громадянськості виражається в розумінні влаштування держави та існуючої політичної системи, а також процедур політичного процесу.
У демократичному суспільстві громадянин має можливість доносити до влади свої вимоги. Цей процес може здійснюватися в багатьох формах — від елементарного індивідуального звернення до місцевого чиновника до колективних дій у процесі вирішення загальнодержавних питань. Так, наприклад, претензії, що висловлюються певному представникові комунальних служб або установі щодо якості освітлення чи чистоти окремої вулиці, можуть перерости в політичну акцію недовіри місцевій владі.
Прокоментуйте філософські думки
Існування демократії без істинних демократів є неможливим. Тільки громадянське суспільство, в якому активні громадяни вільно беруть участь у суспільному житті, проявляючи при цьому альтруїзм і солідарність з іншими, може зберігати життєдіяльну демократію.
Вацлав Гавел, президент Чехії
Що мав на увазі автор? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Відповідь аргументуйте.
У переломні та кризові періоди життя суспільства особливого поширення набувають різноманітні акції протесту. Мітинги, демонстрації, страйки, бойкоти, акції громадянської непокори у країнах радянського табору наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років викликали повалення авторитарних режимів та поклали початок переходу до демократії. Яскравим і потужним виявом протестної поведінки стали «Помаранчева революція» 2004 р. в Україні та Революція гідності 2013/2014 р., що спричинила зміну політичної влади в країні.
Участь не вимірюється лише незадоволенням і протестами щодо влади. Одним з напрямів участі в житті суспільства є меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій. Меценати — це заможні покровителі науки й мистецтва та їх представників. Метою меценатства є підтримка розвитку освіти, науки, культури, зокрема фінансування важливих наукових досліджень, освітніх проектів і сприяння задоволенню потреб навчальних закладів, бібліотек у підручниках та іншій літературі.
Питання для обміркування
Пригадайте з курсу історії відомих меценатів. Дайте оцінку такого роду участі.
Меценатство можна визначити як один із потужних важелів підтримки розвитку демократичного суспільства в Україні. Яскравий приклад — утворення 12 жовтня 1995 року в місті Києві Ліги українських меценатів, ініціатором і першим президентом якої став відомий громадський діяч, бізнесмен і благодійник з Канади Петро Яцик. Ліга об’єднала бізнесменів з України, США й Канади у своєрідний благочинний клуб ділових людей. Ліга українських меценатів заснувала кілька премій. Так, премією ім. Василя Симиренка відзначають політиків, громадських діячів і діячів науки, культури та літератури за видатний внесок у державне будівництво України, за сприяння піднесенню авторитету України у світі. Премія ім. Євгена Чикаленка за особливий внесок у справу національного відродження присуджується меценатам, що не є членами Ліги, які щедрими пожертвами сприяли утвердженню благодійності в Україні.
В Україні діють також різноманітні благодійні фонди й організації, що опікуються такими важливими для життя нашого суспільства галузями, як охорона здоров’я, економічний розвиток тощо. Зокрема Фонд Богдана Гаврилишина підтримує активну, професійну, патріотичну молодь, яка турбується про суспільне благо й активна у громадському й політичному житті суспільства, уміє співпрацювати з іншими, формує критичну масу людей, здатних трансформувати Україну в майбутньому.
Та не лише заможні громадяни можуть сприяти розвиткові суспільства, допомагати вирішенню його проблем. Важливим способом участі громадян у суспільному житті є волонтерство. Волонтер — це той, хто бере участь у суспільних справах за власним бажанням та на безоплатній основі; доброволець. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, безкорисливості та неприбутковості. На державу покладається обов’язок підтримувати громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності, гарантувати та захищати передбачені Конституцією України та законами права, свободи й законні інтереси волонтерів, волонтерських організацій та отримувачів волонтерської допомоги.
Завдяки участі в житті суспільства особистість свідомо долучається до суспільно-політичних процесів, відбувається її входження в систему суспільних відносин, вона засвоює певні цінності, набуває досвіду, формує власні вподобання та переконання.
Ідеї для дослідження
Уважно прочитайте інформацію.
Кожен десятий українець у 2015 р. займався волонтерською діяльністю. Протягом 2015 р. волонтерською діяльністю займалися 13 % українців, свідчить опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова. Майже такий самий показник (10 %) був зафіксований в опитуванні 2012 року. Найбільшу активність щодо волонтерської діяльності показали жителі Західного регіону (14 %), Центру (13,5 %) та Донбасу (19 %), найменше — жителі Півдня (8 %) та Сходу (8 %). У той же час щодня волонтерською діяльністю займаються 4,9 % опитаних. При цьому кілька разів на тиждень — 22,6 % респондентів, кілька разів за місяць — 35,4 % респондентів, кілька разів у квартал — 16,7 % респондентів, кілька разів на рік — 20,3% респондентів. Також помітна залежність рівня волонтерської активності від віку опитаних: молодь витрачає на подібну діяльність більше часу.
Джерело: http://dt.ua/UKRAINE/kozhen-desyatiy-ukrayinec-u-2015-rod-pracyuvav-volonterom-193489_.html
Про що говорить наведена статистика? Що спонукало українців до активної волонтерської діяльності? Чи є ви або хтось із вашого оточення волонтером, яка мета та напрям цієї діяльності?
Міжнародний день волонтера відзначають 5 грудня, що підкреслює важливість волонтерства. Волонтерський рух свідчить про зрілість, відповідальність і самоорганізацію суспільства, є фундаментом, який об’єднує та сприяє зміцненню громадянського суспільства.
Участь у житті суспільства — це, насамперед, соціальна діяльність, яка забезпечує життєздатність суспільства, сприяє розвиткові його потенціалу. Перший досвід особистість отримує в сім’ї. Ваня виконує елементарні доручення, здобуває навички співпраці та допомоги іншим. У школі особистість дістає перші навички участі у шкільному самоврядуванні. Учень чи учениця виступає в ролі лідера класу, відстоює інтереси класу та школи, виносить практичні пропозиції. В межах школи і в позаурочний час також здобуваються навички волонтерської діяльності. Беручи участь у дитячих громадських організаціях, особистість переймається колективними проблемами, спільними інтересами, що об’єднують дітей, учиться вирішувати колективні справи, отримує перші уроки здорової конкуренції та солідарності. Участь у дорослому житті — це різностороння діяльність громадянина, яка доповнює життєдіяльність суспільства в цілому. Один громадянин може бути залученим до участі в кількох громадських об’єднаннях чи організаціях, бути активним членом політичної партії, бути кваліфікованим працівником тощо.
До традиційних форм громадської участі належать:
регулярна участь у виборах;
активна участь у діяльності громадських організацій, що опікуються проблемами спільноти;
активна діяльність у розв’язанні соціально значущих проблем;
контакти з представниками місцевих органів влади щодо конкретної проблеми;
меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій.
Активна участь переростає у громадське залучення, громадянську активність і громадянську позицію. Активна громадянська позиція — усвідомлено обрана людиною життєва позиція, що базується на громадянських цінностях та спрямована на ідеали демократичного суспільства.
Це готовність людини свідомо брати участь у суспільно-політичному житті, виконувати громадянські обов’язки, нести громадянську відповідальність, розуміти свої права та можливості й користуватися ними, проявляти патріотичну відданість Батьківщині, готовність до її захисту та активної діяльності в її політичних процесах.
Ставлення людини до влади, критичні вимоги до неї, сприйняття влади не як предмету боротьби й завоювання, а як об’єкту впливу з приводу захисту інтересів і прав громадян, є культурою громадянськості. Культура громадянськості виражається в розумінні влаштування держави та існуючої політичної системи, а також процедур політичного процесу.
У демократичному суспільстві громадянин має можливість доносити до влади свої вимоги. Цей процес може здійснюватися в багатьох формах — від елементарного індивідуального звернення до місцевого чиновника до колективних дій у процесі вирішення загальнодержавних питань. Так, наприклад, претензії, що висловлюються певному представникові комунальних служб або установі щодо якості освітлення чи чистоти окремої вулиці, можуть перерости в політичну акцію недовіри місцевій владі.
Прокоментуйте філософські думки
Існування демократії без істинних демократів є неможливим. Тільки громадянське суспільство, в якому активні громадяни вільно беруть участь у суспільному житті, проявляючи при цьому альтруїзм і солідарність з іншими, може зберігати життєдіяльну демократію.
Вацлав Гавел, президент Чехії
Що мав на увазі автор? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Відповідь аргументуйте.
У переломні та кризові періоди життя суспільства особливого поширення набувають різноманітні акції протесту. Мітинги, демонстрації, страйки, бойкоти, акції громадянської непокори у країнах радянського табору наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років викликали повалення авторитарних режимів та поклали початок переходу до демократії. Яскравим і потужним виявом протестної поведінки стали «Помаранчева революція» 2004 р. в Україні та Революція гідності 2013/2014 р., що спричинила зміну політичної влади в країні.
Участь не вимірюється лише незадоволенням і протестами щодо влади. Одним з напрямів участі в житті суспільства є меценатство та грошова підтримка громадських і благодійних організацій. Меценати — це заможні покровителі науки й мистецтва та їх представників. Метою меценатства є підтримка розвитку освіти, науки, культури, зокрема фінансування важливих наукових досліджень, освітніх проектів і сприяння задоволенню потреб навчальних закладів, бібліотек у підручниках та іншій літературі.
Питання для обміркування
Пригадайте з курсу історії відомих меценатів. Дайте оцінку такого роду участі.
Меценатство можна визначити як один із потужних важелів підтримки розвитку демократичного суспільства в Україні. Яскравий приклад — утворення 12 жовтня 1995 року в місті Києві Ліги українських меценатів, ініціатором і першим президентом якої став відомий громадський діяч, бізнесмен і благодійник з Канади Петро Яцик. Ліга об’єднала бізнесменів з України, США й Канади у своєрідний благочинний клуб ділових людей. Ліга українських меценатів заснувала кілька премій. Так, премією ім. Василя Симиренка відзначають політиків, громадських діячів і діячів науки, культури та літератури за видатний внесок у державне будівництво України, за сприяння піднесенню авторитету України у світі. Премія ім. Євгена Чикаленка за особливий внесок у справу національного відродження присуджується меценатам, що не є членами Ліги, які щедрими пожертвами сприяли утвердженню благодійності в Україні.
В Україні діють також різноманітні благодійні фонди й організації, що опікуються такими важливими для життя нашого суспільства галузями, як охорона здоров’я, економічний розвиток тощо. Зокрема Фонд Богдана Гаврилишина підтримує активну, професійну, патріотичну молодь, яка турбується про суспільне благо й активна у громадському й політичному житті суспільства, уміє співпрацювати з іншими, формує критичну масу людей, здатних трансформувати Україну в майбутньому.
Та не лише заможні громадяни можуть сприяти розвиткові суспільства, допомагати вирішенню його проблем. Важливим способом участі громадян у суспільному житті є волонтерство. Волонтер — це той, хто бере участь у суспільних справах за власним бажанням та на безоплатній основі; доброволець. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, безкорисливості та неприбутковості. На державу покладається обов’язок підтримувати громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності, гарантувати та захищати передбачені Конституцією України та законами права, свободи й законні інтереси волонтерів, волонтерських організацій та отримувачів волонтерської допомоги.
Завдяки участі в житті суспільства особистість свідомо долучається до суспільно-політичних процесів, відбувається її входження в систему суспільних відносин, вона засвоює певні цінності, набуває досвіду, формує власні вподобання та переконання.
Ідеї для дослідження
Уважно прочитайте інформацію.
Кожен десятий українець у 2015 р. займався волонтерською діяльністю. Протягом 2015 р. волонтерською діяльністю займалися 13 % українців, свідчить опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова. Майже такий самий показник (10 %) був зафіксований в опитуванні 2012 року. Найбільшу активність щодо волонтерської діяльності показали жителі Західного регіону (14 %), Центру (13,5 %) та Донбасу (19 %), найменше — жителі Півдня (8 %) та Сходу (8 %). У той же час щодня волонтерською діяльністю займаються 4,9 % опитаних. При цьому кілька разів на тиждень — 22,6 % респондентів, кілька разів за місяць — 35,4 % респондентів, кілька разів у квартал — 16,7 % респондентів, кілька разів на рік — 20,3% респондентів. Також помітна залежність рівня волонтерської активності від віку опитаних: молодь витрачає на подібну діяльність більше часу.
Джерело: http://dt.ua/UKRAINE/kozhen-desyatiy-ukrayinec-u-2015-rod-pracyuvav-volonterom-193489_.html
Про що говорить наведена статистика? Що спонукало українців до активної волонтерської діяльності? Чи є ви або хтось із вашого оточення волонтером, яка мета та напрям цієї діяльності?
Міжнародний день волонтера відзначають 5 грудня, що підкреслює важливість волонтерства. Волонтерський рух свідчить про зрілість, відповідальність і самоорганізацію суспільства, є фундаментом, який об’єднує та сприяє зміцненню громадянського суспільства.
Домашнє завдання: Скласти опорний конспект. Фото-звіт скинути у Viber.
Урок 3
Гр. 14
Громадянська освіта
Учнівьска громада. Взаємодія учнів, вчителів, батьків, адміністрації в організації учнівського життя.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
У школі ми набуваємо досвіду взаємодії, вирішення різних питань, прийняття рішень і відповідальності за них, а також активної участі у громадській діяльності.
Шкільна громада включає об’єднання педагогів, учнів та батьків, а також представників громади. характерною рисою такого об’єднання є взаємодія всіх учасників заради досягнення спільної мети. Така взаємодія дає змогу створити в школі безпечну довірливу атмосферу, що покращує поведінку та результати навчання, створює сприятливі умови для вирішення проблем, які виникають, розвитку й самореалізації особистості.
У школі ми розвиваємо вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити. Тут формується наш світогляд, моральні принципи та норми поведінки, ставлення й ціннісні орієнтації. У процесі шкільного життя ми навчаємося презентувати себе, відстоювати власну позицію, переконувати тощо. Школа загалом є моделлю тих відносин і процесів, які відбуваються в суспільстві.
Необхідною умовою позитивного досвіду соціалізації в школі є сприятлива атмосфера взаємодії між учнями та вчителями, адміністрацією, батьками, громадою в організації шкільного життя. Вона передбачає, що всі учасники шкільного життя поважають одне одного, а всі важливі рішення обговорюються і приймаються всіма сторонами, яких ці рішення стосуються.
Взаємодія всіх учасників у організації шкільного життя передбачає щоденну практику колегіального прийняття рішень, участі в органах самоврядування, розробки правил і процедур шкільного життя, що базуються на принципах поваги, рівності та недискримінації.
Учасники є рівноправними партнерами і їх голос є рівноправним у прийнятті рішень, які стосуються життєдіяльності школи. Вони можуть спільно розробляти правила, що стосуються навчання, виховання, управління школою, брати участь в обговоренні й вирішенні побутових питань, матеріально-технічного забезпечення, питання харчування, дозвілля, напрямів співпраці з громадою.
Шкільна громада буде успішною тоді, коли у школі не будуть боятися говорити про труднощі, а разом знаходити шляхи їх вирішення, тоді, коли будуть діяти принципи поваги до прав людини, діалогу. Для ефективного налагодження шкільного життя й залучення всіх учасників варто практикувати прозору й добре налагоджену комунікацію, обговорювати спільне бачення та планування розвитку школи.
Питання для обміркування
На вашу думку, що потрібно зробити учням, учителям, батькам для залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до участі у шкільному житті?
Ефективну участь усіх учасників у житті шкільної громади забезпечує демократичне врядування та управління школою. Термін врядування (governance) дуже близький до терміну управління (management), хоча в них і є тісний зв’язок, але їх потрібно розрізняти. «Врядування» використовується для того, щоб підкреслити відкритість шкіл і систем освіти, а термін «управління» — переважно для того, щоб підкреслити технічні й інструментальні аспекти врядування. Коли мова йде про врядування, то воно передбачає ведення переговорів, переконання, торгування, тиск тощо, оскільки немає повного контролю тих, на кого направлене керування. Коли ми говоримо про управління, то здебільшого це надання конкретних інструкцій та наказів на підставі сильної й законної влади. Для школи кращою формою є врядування, що робить її відкритою установою.
Врядування забезпечує дисципліну учнів, яку вони підтримують свідомо, оскільки у процесі прийняття рішень вони самі виробили правила і взяли відповідальність за їх дотримання. Також знижується рівень конфліктів, школа стає більш конкурентоздатною, забезпечується реальна демократична участь, що зміцнює демократію. Процедури врядування, що забезпечують участь усіх учасників у прийнятті рішень, можливість ініціювати прийняття рішення, змінити чи скасувати раніше прийняті рішення, прописані у шкільних документах. Зокрема, вони відображені у Статуті школи — збірнику правил, що визначають основні засади устрою та діяльності школи.
Питання для обміркування
Чи читали ви Статут своєї школи? Якщо так, то які основні положення він містить? А якщо ні, то поясніть чому.
Шкільне самоврядування є прототипом самоврядування суспільства. Шкільний колектив, який складається з учнів, учителів й адміністрації, об’єднує низка спільних інтересів, вирішення яких потребує активності кожного та тісної співпраці. Задля реалізації власних прагнень ви об’єднуєтеся та створюєте органи самоврядування, що передбачено Законом України «Про освіту». Кожен шкільний колектив має власні традиції та звичаї, на основі яких і формуються засади шкільного й учнівського самоврядування. Тому немає конкретно визначених правил і структури шкільного самоврядування. Існують різні його моделі, але в кожному випадку воно створюється з певною метою, вирішує певні завдання, має свого голову, раду та дорадчі органи, свій статут і документи, якими регулюється.
Самоврядування може бути учнівське, учительське, батьківське. До органів педагогічного самоврядування належать педагогічна рада, методична рада, методичні об’єднання та інші. Батьківське самоврядування виражене у формі батьківського комітету, асоціації батьків, загальних зборів батьків тощо. Діючи незалежно одне від іншого, вони являють собою єдину систему шкільного самоврядування, метою якого є реалізація законних прав та інтересів усіх учасників освітнього процесу в діяльності загальноосвітньої установи.
Питання для обміркування
Обговоріть у парах і запропонуйте кілька питань, які, на вашу думку, можуть розглядати органи вчительського та батьківського самоврядування.
Ідеї для дослідження
Об’єднайтеся в малі групи, кожна група обирає один принцип, обговорює його розуміння, пояснює та представляє іншим його важливість.
Учнівське самоврядування може бути різних моделей, наприклад, у формі загальних зборів, конференції чи ради, що включає в себе по кілька представників від усіх класів. Із числа цих представників під час виборчої кампанії обираються голова чи президент, його заступники, голови комісій, їх заступники. Інші члени органу самоврядування розподіляються по комісіях і працюють, організовуючи роботу в певному напрямі. Для швидкого реагування й вирішення термінових питань можуть створюватися, наприклад, ради лідерів, що включають президента чи голову та кількох голів комісій. Учнівське самоврядування може бути у вигляді республіки (країни, держави) на чолі з президентом або прем’єр-міністром та керівними органами, такими як учнівська конференція або засідання кабінету міністрів чи загальні збори. Іншими формами учнівського самоврядування є парламент, рада, асоціація тощо, які очолює голова чи спікер, а органами керівництва — загальні збори, або учнівська конференція чи сесія парламенту.
Учнівське самоврядування є ефективним за умов глибокої зацікавленості всієї шкільної громади, за наявності реальних прав і можливостей організовувати своє життя та діяльність, за створення чіткої структури й розподілу ролей і обов’язків. Важливим аспектом є наявність документів, що визначають діяльність учнівського самоврядування в навчальному закладі (статут, конституція, положення, план роботи тощо). Також не менш важливою умовою ефективного самоврядування є мотивація, довіра та сприйняття й підтримка ініціативи, що має йти від учнів, а не згори.
Сучасним підходом, що сприяє широкому залученню учнів до врядування школою та вирішення питань загальношкільної ваги через використання інформаційно-комунікаційних технологій, є електронне самоврядування онлайн. Цифрові технології є новітнім методом та способом покращення якості й швидкості прийняття рішень.
Переваги застосування учнівського електронного самоврядування: налагодження активної взаємодії між органами самоврядування й усім учнівським колективом за допомогою ІКТ. Електронне самоврядування забезпечує публічність і прозорість дій, сприяє ефективному спілкуванню, публічним дискусіям та обговоренням, формуванню демократичного середовища.
Онлайнові інструменти учнівського самоврядування сприяють залученню всіх учасників і врахуванню голосу кожного.
Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що участь в управлінні справами школи дозволяє підготуватися до життя в демократичному суспільстві, сформувати власну демократичну культуру. Засвоюючи навички самоврядування, вільного вибору й відповідальності, ви розвиваєте в собі бажання брати участь у громадському житті, реалізовувати свої права і свободи, відповідати за власні вчинки, вибирати свій шлях у житті.
У школі важливо отримати навички співпраці не лише в середині колективу, а й із зовнішнім середовищем. Такі можливості створює співпраця і партнерство з громадою. Партнерство — це встановлення та розвиток взаємовигідних відносин між школою, вчителями, учнями, членами громади для спільного вирішення загальних проблем. Партнерство є ефективним тоді, коли воно побудоване на засадах взаємовигідності; прозорості; волонтерства; двостороннього спілкування; чесності; поваги; рівності.
Партнерство з громадою дає можливість школі залучити ресурси, одержати підтримку різного роду фахівців, що також сприяє покращенню іміджу школи. У свою чергу громада також отримує вигоди, вона може робити запит на формування якостей випускників, які в подальшому продовжать свою діяльність у громаді. Співпраця з громадою сприяє вихованню активних і відповідальних громадян. Школа для громади також стає майданчиком єднання, перетворюється у свого роду громадський центр, сприяє формуванню громадянської активності та згуртуванню.
Щоб партнерство школи і громади було продуктивним, необхідно з’ясувати, навіщо воно потрібне одній та іншій стороні, чим воно буде корисне для кожної зі сторін. Для цього в першу чергу потрібно вивчити запити школи і громади. Знайти відповідь на питання, що школа може дати громаді й навпаки.
Ідеї для дослідження
Попрацюйте в малих групах.
Намалюйте мапу громади, у якій розташована школа. На мапі потрібно зобразити об’єкти, які є поруч зі школою або ті, що певним чином впливають на шкільне життя.
За яким принципом ви обирали, що саме розміщати на мапі? Що впливало на ваш вибір? Чи були суперечності при прийняті рішень у команді? Які саме? Чим вам може бути корисна ваша мапа?
Оберіть один з об’єктів, розміщених на мапі, і напишіть на стікерах різного кольору: Яку користь для себе школа може отримати від співпраці з конкретним об’єктом на мапі? Що може запропонувати школа конкретному об’єкту?
Співпраця школи і громади є важливою. Громада може сприяти формуванню в учнів громадянських компетентностей шляхом співпраці з різними установами й інституціями, зокрема, через проектну діяльність, співпрацю з громадськими організаціями та місцевим самоврядуванням.
Зокрема, учні можуть активно брати участь у молодіжній раді громади, яка може виступати дорадчим органом і впливати на прийняття рішень та реалізацію ініціатив. Школа для громади може стати освітньо-просвітницьким центром, проводити навчання для громади, надавати свої приміщення, створювати групи за інтересами тощо.
Домашнє завдання: Скласти опорний конспект. Фото-звіт у Viber.
Урок 4
Гр. 13
Технології
Кріплення оздоблювальних елементів до листівки
Домашнє завдання: Прикріпити оздоблювальні елементи до власної листівки.
Урок 5
Гр. 11 (2 гр.)
Технології
Матеріали та інструменти для виготовлення листівок. Технологія виготовлення листівок.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Для виготвлення листівок необхідні такі матеріали та інструменти:
Кольоровий папір, картом – папір повинен бути не тільки красивий, але і достатньо щільним;
Папір для упаковки подорунків – він, у порівнянні з кольоровим папером, менш щільний, але має більш різноманітні малюнки, які можна використовувати наклеївши на папір або картом.
Калька – прозорий папір. За її допомогою можна переводити необхідні малюнки, а також використовувати як оздоблювальний матеріал.
Наліпки для листівок – дуже добре клеються на паперову поверхню листівки.
Канцелярський ніж – використовуємо при нарізанні паперу.
Двосторонній скотч – дуже зручний у використанні, зклеює одразу обидві сторони.
Також необхідні: клей (як канцелярський, так і ПВА), голки (необхідні звичайні для ниток та більш тонкі для бісера), намастини та бісер.
Мереживо – можна використовувати майже для усіх листівок, в залежності від рисунка та фактури.
Нитки – ними можна вишивати не тільки на тканині але і на папері. Краще використовувати нитки муліне.
Підготовка заготовки під майбутню листівку
Робимо за допомогою канцелярського ножа або ножиць. Спочатку розкреслюється на папері необхідний розмір і відрізається ножем. Щоб ніж різав без особливих проблем, необхідно підкласти під папір склю. При вдрізанні паперу використовується металева лінійка, щоб лінія була рівно. При використанні ножиць потрібно звернути увагу на ширину леза. Обрізаний край буде рівнішим, якщо використовувати велику ножиці, а не маленькі, проте дрібні деталі краще вирізати маленькими (манікюрними) ножицями.
Згин паперу
Для того, щоб зігнути папір використовується канцелярський ніж. Спочатку креслиться лінія майбутнього згину, а потім прорізається верхній шар паперу. Після цього заготівка згинається точно по лінії прорізу.
Використання двостороннього скотчу
При необхідності приклеїти широку деталь (з великою площиною) скотч проклеюється по усій її ширині та довжині. Не потрібно боятись приклеювати деталі тільки по боковим сторонам (не торкаючись середини). Скотч надійно склеює обидві деталі і не залишає пухирів.
Приклеювання мережива
Зовсім не обов’язково приклеювати всю площину мережива. Достатньо натягнути його на поперхні паперу і зафіксувати на виворітній стороні кінці, закріпивши їх клеєм або двостороннім скотчем.
Пришивання бісеру, нимистин і паєток
Щоб шити було зручніше, необхідно проколоти голкою місця майбутніх стібків. Бісер можна пришивати двома способами:
А) Шов «уперед голку». На кожен стібок з лицьової сторони нанизується бісерина. З виворотньої сторони стібок повинен бути коротким. Тоді бісерини розташуються на відстані один від одного.
Б) Шов «назад голкою». На кожному стібку розташовується бісерина. Для отримання цільної лінії бісерини нашиваються більш щільно, але не тісно.
Пришивання паєток: окремо розташовані паєтки закріплюються за допомогою біресу, також можна пришивати паєтки стібками річного строчного шва.
Постлідовність виконання листівки
І етап: складання ескіза листівки.
Щоб легше було скласти ескіз листівки, перш за все необхідно визначитись зі святом, якому буде присвячена листівка; кому ви будете її дарувати, дорослій людині чи дитині. Далі визначаємось з характерними елементами цього свята. Враховуючи ці дані складається ескіз листівки. Композиція повинна бути простою, переважно з окремих ліній. Під час створення ескіза, більше уваги слід приділяти цікавій композиції, гармонійному добору кольорів.
ІІ етап: перенесення ескізу на основу.
На поверхні листівки ескіз виконують тільки олівцем ледь помітними лініями, позначаючи місця, де будуть розташовані різні деталі.
ІІІ етеп: добір матеріалів для оздоблення листівки.
При виборі різних видів оздоблювальних матеріалів для кожного елемента композицій, в першу чергу, слід звернути увагу на те, як ці елементи розташовані відносно один одного, з якого матеріалу їх краще виконати. Слід продумати як доцільніше закріпити дані елементи до основи листівкти.
ІV етап: кріплення деталей до основи.
Деталі до основи можна приклеювати (клеєм або двостороннім скотчем) або пришивати . спосіб з’єднання деталей з основою обирається самостійно. Зпочатку з’єднуються деталі другого плану, а на них основні деталі, роблячи акцент на головний атрибут свята.
Після того як розглянуто всі етапи виконання листівки, учням пропонується практична робота.
Після закінчення роботи проводиться порівняльний аналіз і вибор найбільш вдалої композиції.
Сьогодні ми розглянули історію і технологію виконання листівок. Хочеться вірити, що сьогодні, коли ми з вами перейшли у нове тисячоліття, якому характерне спілкування через Інтернет, традиції наших пращурів будуть збережені і ми будему вітати наших близьких та знайомих зі святами саме лустівками, виготовленими своїми руками, які будуть передедавати наше тепло, піклування та любов.
Для виготвлення листівок необхідні такі матеріали та інструменти:
Кольоровий папір, картом – папір повинен бути не тільки красивий, але і достатньо щільним;
Папір для упаковки подорунків – він, у порівнянні з кольоровим папером, менш щільний, але має більш різноманітні малюнки, які можна використовувати наклеївши на папір або картом.
Калька – прозорий папір. За її допомогою можна переводити необхідні малюнки, а також використовувати як оздоблювальний матеріал.
Наліпки для листівок – дуже добре клеються на паперову поверхню листівки.
Канцелярський ніж – використовуємо при нарізанні паперу.
Двосторонній скотч – дуже зручний у використанні, зклеює одразу обидві сторони.
Також необхідні: клей (як канцелярський, так і ПВА), голки (необхідні звичайні для ниток та більш тонкі для бісера), намастини та бісер.
Мереживо – можна використовувати майже для усіх листівок, в залежності від рисунка та фактури.
Нитки – ними можна вишивати не тільки на тканині але і на папері. Краще використовувати нитки муліне.
Підготовка заготовки під майбутню листівку
Робимо за допомогою канцелярського ножа або ножиць. Спочатку розкреслюється на папері необхідний розмір і відрізається ножем. Щоб ніж різав без особливих проблем, необхідно підкласти під папір склю. При вдрізанні паперу використовується металева лінійка, щоб лінія була рівно. При використанні ножиць потрібно звернути увагу на ширину леза. Обрізаний край буде рівнішим, якщо використовувати велику ножиці, а не маленькі, проте дрібні деталі краще вирізати маленькими (манікюрними) ножицями.
Згин паперу
Для того, щоб зігнути папір використовується канцелярський ніж. Спочатку креслиться лінія майбутнього згину, а потім прорізається верхній шар паперу. Після цього заготівка згинається точно по лінії прорізу.
Використання двостороннього скотчу
При необхідності приклеїти широку деталь (з великою площиною) скотч проклеюється по усій її ширині та довжині. Не потрібно боятись приклеювати деталі тільки по боковим сторонам (не торкаючись середини). Скотч надійно склеює обидві деталі і не залишає пухирів.
Приклеювання мережива
Зовсім не обов’язково приклеювати всю площину мережива. Достатньо натягнути його на поперхні паперу і зафіксувати на виворітній стороні кінці, закріпивши їх клеєм або двостороннім скотчем.
Пришивання бісеру, нимистин і паєток
Щоб шити було зручніше, необхідно проколоти голкою місця майбутніх стібків. Бісер можна пришивати двома способами:
А) Шов «уперед голку». На кожен стібок з лицьової сторони нанизується бісерина. З виворотньої сторони стібок повинен бути коротким. Тоді бісерини розташуються на відстані один від одного.
Б) Шов «назад голкою». На кожному стібку розташовується бісерина. Для отримання цільної лінії бісерини нашиваються більш щільно, але не тісно.
Пришивання паєток: окремо розташовані паєтки закріплюються за допомогою біресу, також можна пришивати паєтки стібками річного строчного шва.
Постлідовність виконання листівки
І етап: складання ескіза листівки.
Щоб легше було скласти ескіз листівки, перш за все необхідно визначитись зі святом, якому буде присвячена листівка; кому ви будете її дарувати, дорослій людині чи дитині. Далі визначаємось з характерними елементами цього свята. Враховуючи ці дані складається ескіз листівки. Композиція повинна бути простою, переважно з окремих ліній. Під час створення ескіза, більше уваги слід приділяти цікавій композиції, гармонійному добору кольорів.
ІІ етап: перенесення ескізу на основу.
На поверхні листівки ескіз виконують тільки олівцем ледь помітними лініями, позначаючи місця, де будуть розташовані різні деталі.
ІІІ етеп: добір матеріалів для оздоблення листівки.
При виборі різних видів оздоблювальних матеріалів для кожного елемента композицій, в першу чергу, слід звернути увагу на те, як ці елементи розташовані відносно один одного, з якого матеріалу їх краще виконати. Слід продумати як доцільніше закріпити дані елементи до основи листівкти.
ІV етап: кріплення деталей до основи.
Деталі до основи можна приклеювати (клеєм або двостороннім скотчем) або пришивати . спосіб з’єднання деталей з основою обирається самостійно. Зпочатку з’єднуються деталі другого плану, а на них основні деталі, роблячи акцент на головний атрибут свята.
Після того як розглянуто всі етапи виконання листівки, учням пропонується практична робота.
Після закінчення роботи проводиться порівняльний аналіз і вибор найбільш вдалої композиції.
Сьогодні ми розглянули історію і технологію виконання листівок. Хочеться вірити, що сьогодні, коли ми з вами перейшли у нове тисячоліття, якому характерне спілкування через Інтернет, традиції наших пращурів будуть збережені і ми будему вітати наших близьких та знайомих зі святами саме лустівками, виготовленими своїми руками, які будуть передедавати наше тепло, піклування та любов.
Домашнє завдання: скласти опорний конспект з матеріалу. Фото-звіт у Viber.
Урок 6
Гр. 11 (2 гр.)
Технології
Постановка проблеми. Визначення завдання для виконання проєкту
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Домашнє завдання: Визначитися з тематичним напрямом виготовлення листівки. Підібрати матеріали та інструменти.
Урок 7
Гр. 12
Технології
Розроблення ескізного малюнка виробу.
Завдання: Ознайомитися з матеріалом
Домашнє завдання: Розробити ескізний малюнок власного виробу (листівки). Фото-звіт скинути у Viber.
Урок 8
Коментарі
Дописати коментар