Предмет "Громадянська освїта" - І-й курс: Тема №12

 

Природа прав людини. Основоположні права і свободи людини

Завдання: Ознайомитися з матеріалом

Із курсу всесвітньої історії пригадайте, коли було прийнято Декларацію прав людини й громадянина. Які основні принципи вони містила?

Основоположні права і свободи людини — це певні можливості людини, необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичному середовищі, які об’єктивно зумовлюються досягнутим рівнем розвитку людства й мають бути загальними та рівними для всіх людей.

В основоположних правах та свободах:

• визначається міра свободи, яка пов’язана з певним етапом розвитку суспільства;

• забезпечується самовизначення особи;

• визначаються умови використання особою соціальних благ;

• визначаються можливості захисту та поновлення порушеного права.

У науці розроблена та набула поширення генераційна (від латин. generatio — покоління) концепція основоположних прав та свобод людини.

Прихильники зазначеної концепції започаткували таке поняття, як покоління прав людини. Під ним розуміють основні етапи їхнього розвитку, пов’язані з усвідомленням, визнанням, закріпленням і забезпеченням прав і свобод людини.

На сьогодні виділяють три покоління прав і свобод людини.

Перше покоління прав людини — це невідчужувані особисті (природні) і політичні права, які визначають межі втручання державної влади особи. Ці права є основою індивідуальної свободи людини. До прав першого покоління належать: право на свободу совісті, думки, релігії, право на життя, на безпеку, недоторканність, рівність перед законом та ін. Ці права в першу чергу мають негативний характер — їх реалізація забезпечується невтручанням держави (відсутність примусу з боку держави тощо). Слід акцентувати увагу на тому, що міжнародними договорами права першого покоління визнано невідчужуваними й такими, що не можуть бути обмежені. Ці права закріплені в таких актах, як: Велика хартія вольностей (Англія, 1215 р.), Закон про недоторканність особи (Англія, 1679 р.), Декларація незалежності США (1776 р.), Конституція США (1787 р.), Білль про права (США, 1791 р.), Декларація прав людини й громадянина (Франція, 1789 р.).

Друге покоління прав людини пов’язане з боротьбою людей за поліпшення свого соціально-економічного становища та культурного рівня (право на медичну допомогу, право на працю, право на відпочинок, право на освіту тощо). На відміну від прав людини першого покоління, друге покоління — це позитивні права, оскільки їх реалізація залежить від цілеспрямованої діяльності держави (наприклад, право на пенсійне забезпечення складно буде реалізувати без адміністрування державою відповідної системи). Якщо права першого покоління перш за все пов’язані з ідеєю демократичної і правової держави, то права другого покоління — з ідеєю соціальної справедливості. Якщо права першого покоління є універсальними й поширюються на кожну людину, то права другого покоління — це права найменш захищених верств населення (безробітні, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю тощо). Права другого покоління спочатку знайшли відображення в Загальній декларації прав людини (1948 р.), а потім були закріплені в Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права (1966 р.).

ЦІКАВО!

Вперед, до четвертого покоління прав людини!

У наш час можна говорити про становлення четвертого покоління прав людини. Вважається, що четверте покоління — це правова відповідь викликам XXI ст., коли йдеться вже про виживання людства як біологічного виду, про збереження цивілізації, про подальшу космічну соціалізацію людства. Щодо змісту цього покоління прав і свобод людини одностайна думка поки що відсутня. Деякі вчені вважають, що до четвертого покоління належать лише інформаційні права й технологи, а на думку інших, четверте покоління — це права людства (право на мир, ядерну безпеку, космос, екологічні, інформаційні права тощо).

Трете покоління прав людини — це колективні права, тобто права, що стосуються всього людства (а також права народів та націй). До цих прав належать: право на мир, безпеку, здорове навколишнє середовище, на політичне, економічне, соціальне й культурне самовизначення, на соціальний та економічний розвиток, право користуватися економічним і культурним потенціалом людства. Основи прав третього покоління закладені в міжнародних документах: Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 р., Міжнародних пактах 1966 р. тощо.

ВАЖЛИВО!

Між двома першими та третім поколіннями прав людини існує взаємозалежність, що здійснюється через принцип: реалізація колективних прав не має обмежувати права і свободи особи. Однак розподіл усіх прав і свобод людини й громадянина на три покоління не є абсолютним, а значною мірою умовний. Разом із тим він показує послідовність еволюції в розвитку цього інституту, історичний зв'язок часу, загальний прогрес у цій галузі.

Домашнє завдання: Скласти опорний конспект. Фото-звіт скинути у Viber.